З 1913 РОКУ
Як опера прийшла до Арени, починаючи з 1913 року
Та «Аїда» 1913 року, яка перетворила римські руїни на найбільший у світі оперний театр просто неба, — і століття грандіозних літніх сезонів, що відтоді стали традицією.
Переглянути квитки на оперу в Арені ді Верона на GetYourGuide ↗Ідея століття
Опера в Арені розпочалася з ювілею. У 1913 році Італія відзначала сторіччя від дня народження Джузеппе Верді — композитор народився 1813 року поблизу Буссето — і веронський тенор Джованні Дзенателло разом з імпресаріо Оттоне Ровато обрав амфітеатр як сцену, гідну цієї події. Їхній вибір упав на «Аїду» Верді — найграндіозніше видовище в репертуарі. Прем'єра відбулася 10 серпня 1913 року. Ніхто не знав, чи спрацює опера в такому величезному відкритому римському руїні; ризик полягав у тому, що акустика й масштаб витримають це випробування. Вони витримали.
Ніч, що змінила Арену
Та відкриваюча «Аїда» стала сенсацією. Замість мальованих декорацій звичайного театру молодий веронський архітектор Етторе Фаджуолі створив тривимірні декорації, використавши камінь самого амфітеатру як частину сцени — на той час це була радикальна ідея. Вистава, за повідомленнями, зібрала надзвичайну публіку, серед якої, як кажуть, були Джакомо Пуччіні та інші провідні музиканти того часу. Та ніч довела просту, але вирішальну істину: природна акустика та величезна арена Арени підходили для великої опери так, як не міг майже жоден спеціально збудований театр. Експеримент явно варто було повторити.
Чому Арена спрацювала
Дві речі зробили Арену неймовірним тріумфом. По-перше, акустика: еліптична чаша доносить не підсилений голос аж до верхніх рядів, тож основному звуку не потрібні мікрофони. По-друге, сам масштаб — відкритий простір, значно більший за будь-яку криту сцену, дозволяв постановникам виводити величезні хори, справжні процесії та монументальні декорації. Велика опера XIX століття, передусім Верді, писалася для видовища, і ось нарешті з’явився простір, який міг подати його на повну потужність, під відкритим небом. Оточення не применшувало музику — воно давало їй розростися й заповнити собою цілу римську арену.
Понад століття літніх сезонів
З 1913 року фестиваль став постійною подією, повертаючись майже щоліта. Основними перервами були дві світові війни, коли сезони зупинялися. В іншому ж ця традиція триває вже понад сто років: щоліта римський амфітеатр перетворюється на те, що часто називають найбільшим у світі оперним театром просто неба, приваблюючи глядачів з усіх куточків світу до центру Верони. Мало які культурні події можуть похвалитися такою безперервністю в одній і тій самій незмінній будівлі — каміння тут те саме, на якому сиділи перші глядачі 1913 року, і це рідкісний факт, яким варто пишатися.
Створено для вражаючих вражень
Протягом десятиліть Арена стала відомою завдяки постановкам, які жоден закритий театр не зміг би втілити. Такі режисери, як Франко Дзеффіреллі, ставили тут «Аїду» з величними пірамідами та сфінксами, а процесії з сотень учасників перетинали арену. Але найулюбленіший образ фестивалю — зовсім не на сцені: за давньою традицією, коли перед початком вистави небо темніє, глядачі запалюють тисячі маленьких свічок на кам'яних ярусах, перетворюючи всю чашу на кільце мерехтливого світла. Це момент, який люди пам'ятають довше за будь-яку арію — ритуал, що належить Вероні й більше нікому, і достатня причина зайняти своє місце задовго до початку музики.
Жива традиція, кожного літа
Фестиваль — це не музейний експонат; він живе повноцінним сезоном щороку, зазвичай з червня по вересень. Конкретні опери, склади виконавців і постановки змінюються від літа до літа, тож програму завжди варто перевіряти свіжою в актуальному розкладі, перш ніж планувати свій візит. Незмінним залишається підхід, закладений першопрохідцями 1913 року: масштабні вистави просто неба з великої класики, що звучать на природній акустиці арени, якій дві тисячі років. Понад століття потому ця формула досі заповнює яруси глядачами ніч за ніч протягом усього літа.
Ще не визначилися, якого вечора піти?
Залиште свою електронну пошту та приблизний час перебування у Вероні — і ми надішлемо короткий огляд літнього оперного сезону та як працює розсадка.